Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную,
Де замахне - жито росте,
Роди, Боже, жито, пшеницю,
Всяку пашницю;
У полі ядро, а в домі добро,
Дай Боже!
14 січня
українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого,
архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела
характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого
життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме
тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.
За церковними
календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме
тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд
обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом
Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус.
І нарешті, 14
січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень
Нового року своєю обрядовістю нагадувавпереддень Різдва та в
народі називався Щедрим Вечором, що
пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково
прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили
«вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільськійбабі-повитусі.
Характерною
прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній
народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам
сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування
завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув
на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне
звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний
колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й
таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив
у оселі українців.
Немає коментарів:
Дописати коментар